вінець

вінець
(ст.слов.)
Один замкнений ряд розташованих по горизонталі колод у зрубі, які з'єднані в кутах врубками та у плані складають 4-, 6- або 8-кутник. Кількість вінців зумовлює висоту зрубу. Прийнято виділяти:
вінець верхній — те саме, що і мауерлат.
вінець окладний — лежачий на каменях, нижній В., який виконується з самих міцних колод і скріплюється торцевими шипами.

Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — Київ. 2002.

Поможем студентам написать доклад

Полезное


Смотреть что такое "вінець" в других словарях:

  • текінець — 1 іменник чоловічого роду, істота представник етнографічної групи текінець 2 іменник чоловічого роду, істота кінь …   Орфографічний словник української мови

  • насамкінець — присл. Під кінець, на завершення всього …   Український тлумачний словник

  • вінець — і вінець шлюбний, розм. вінок Корона або вінок, який кладуть на голови або тримають над головами заручених, здійснюючи вінчання; корона …   Словник церковно-обрядової термінології

  • шлюбний вінець — див. вінець …   Словник церковно-обрядової термінології

  • сестрінець — Сестрінець: син сестри, племінник [51] …   Толковый украинский словарь

  • абіссінець — іменник чоловічого роду, істота ефіоп іст …   Орфографічний словник української мови

  • ахалтекінець — іменник чоловічого роду, істота кінь …   Орфографічний словник української мови

  • берлінець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • вкраїнець — іменник чоловічого роду, істота …   Орфографічний словник української мови

  • денікінець — іменник чоловічого роду, істота іст …   Орфографічний словник української мови

Книги

Другие книги по запросу «вінець» >>


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»